Роман Москаль. Оптимальні стратегії в ситуації судового спору згідно з рекомендаціями китайської «Книги Змін» (Гексаграма №6 «Тяжба»)

Представництво інтересів в судах є звичною складовою роботи юристів.

З точки зору споживача юридичних послуг очевидним вважається, що добра юридична кваліфікація, належно підготовлена доказова база, значний досвід роботи, знання чинного законодавства та відслідковування актуальної судової практики у аналогічних спорах, за інших рівних умов, буде певною запорукою для виграшу спору.

Імовірно, що у професійному середовищі така точка зору також знайде повне розуміння.

Звичайно ж, що всі вище перераховані складові важлива передумова для надання юридичних послуг належної якості у ситуації судового спору.

Зрозуміло, що юристи, розробляють стратегію та тактику вирішення буд-якого судового спору, однак такі стратегії мають перш за все процесуальний характер, нам же ж у цій статті йдеться про інші аспекти судового спору.

Адже ми, юристи, якось часто забуваємо, що судовий спір для нашого клієнта це не лише отримане нами через філігранне володіння класичними юридичними техніками позитивне судове рішення, а перш за все – конкретна життєва ситуація, частина долі людей, які вважають, що саме через спір у суді можуть привести до рівноваги суперечності у своїх стосунках, що виникли через різне розуміння одних і тих же ж фактів та різної оцінки обставин.

З такої точки погляду фахівець в галузі права може розглядатися не лише як високооплачувана «ефективна юридична машина» для здобуття виграшу будь-якою ціною, а перш за все як радник зі спеціальними знаннями у сфері юриспруденції, здатний запропонувати клієнтові у ситуації судового спору ширший життєвий контекст із врахуванням юридичної складової, та вивести його із цієї ситуації із мінімально можливим втратами: часу, коштів, життєвої енергії, стосунків тощо.

Тому вступаючи чи втягуючись у ситуацію судового спору ми повинні розуміти, що він забиратиме частину життя нашого клієнта, яка могла бути використана у альтернативний, можливо, більш ефективний спосіб.

З іншого боку, часто для клієнтів, які ще не бували у ситуації судового спору, жодні подібні теоретичні міркування ніколи не замінять безпосереднього життєвого досвіду проживання ситуації спору, як подальшої запоруки до прикладення ними цілеспрямованих зусиль у напрямку не потрапляння повторно у такі ситуації.

Тому для нас видається цікавим та продуктивним поглянути на спір між фізичними особами саме із запропонованої точки погляду, тобто як на життєву ситуацію, яка потребує вирішення, зокрема й юридичними засобами.

Частково ці рекомендації можуть бути застосовані і до спорів між юридичними особами приватного права як між собою, так і з фізичними особами.

Щодо спорів із органами державної влади існує певна специфіка, обговорення якої виходить за межі теми цієї статті.

Осмислюючи ситуацію спору, можна з очевидністю прийти до висновків про те, що як правило:

 

Судовий спір це досить затратний з фінансової, часової, емоційної, психологічної точок зору процес, що динамічно розвивається в часі, та є формою вирішення конфліктної ситуації між двома сторонами найвищого рівня інтенсивності.

 

Далі. Якщо судовий спір є ситуацією, яка динамічно розвивається в часі, то очевидно, що етапність цієї динаміки включає в себе: проміжок часу до виникнення спору; початок спору – свого роду етап входження у спір; етап вирішення спору та період, коли учасники вирішили спір, чи спір перейшов у хронічну фазу тліючого конфлікту.

На нашу думку, для теми буде цікавим звернутися до порівняльних досліджень спорів у різних культурах – це може дати несподівані результати.

І хоча кожен із народів має свої традиції вирішення конфліктних ситуацій, серед існуючих цивілізацій, які зберегли найдовшу писану традицію узагальнення досвіду на сьогодні є китайська цивілізація, що й обумовлює наш інтерес саме до відповідного досвіду накопиченого у китайській традиції.

А імовірно, найбільш важливий досвід китайської цивілізації зафіксовано у Китайській «Книзі Змін».

Тому ми пропонуємо при аналізі питання вироблення оптимальних стратегій в ситуації судового спору звернутися до рекомендацій Китайської «Книги Змін» – фундаментального класичного тексту, вік якого перевищує три тисячі років, та який на протязі кількох тисячоліть уважно вивчався, детально коментувався та практично застосовувався не тільки в Китаї, а й на всьому Далекосхідному регіоні.

Фактично «Книга Змін» має таке ж значення для розуміння далекосхідної цивілізації як для розуміння християнської цивілізації має Біблія.

Головна думка «Книга Змін» – принцип змінності, що полягає у тому, що у цьому світі незмінними є лише самі зміни, все інше – тече і змінюється. Тому, вчить ця Книга, важливо вчитися адаптуватися до змін та відповідно коригувати свої звички та прагнення, щоб щомиті бути адекватними вимогам часу.

Через екзотичність та маловідомість цієї Книги в Україні, доцільно коротко зупинитися на кількох базових поняттях «Книги Змін», важливих для нашого подальшого викладу.

Основою «Книги Змін» є 64 графічних символи, які звично в доступній літературі називаються гексаграмами, та які, в свою чергу, складаються з шести рисок двох видів – цілої (ян) та перерваної (інь).

Крім того, кожен із 64-х знаків поділяється на дві триграми: нижню і верхню. Всього триграм є вісім, взаємне поєднання яких між собою й утворює 64 гексаграми.

Вважається, що у кожній гексаграмі символічно зафіксовано закономірності розвитку певної стандартної ситуації, що стається в судьбі як Всесвіту взагалі, так і кожної людини зокрема.

Однак «Книга» це не тільки згадані графічні знаки, а й текст – освячений тисячолітньою традицією коментар до цих графічних знаків.

По перше: кожен із 64-х знаків має своє найменування – коротке образне позначення певної ситуації.

Далі: до кожної із гексаграм додається коментар, який дає вже більш розгорнуту характеристику певної ситуації та, як правило – висловлені дуже образно загальні рекомендації, щодо оптимальних стратегій поведінки в тій чи іншій ситуації.

З огляду на те, що кожна ситуація розгортається в часі і має певну динаміку, така динаміка у тексті символічно відображається у переходах від нижньої риски (першої) до верхньої (шостої) через відчитування у певний спосіб відклику реальності на наші запити до неї у даний конкретний момент, що може бути виражено через непрохідність, коли обставини перешкоджають втіленню наших планів та податливість, коли обставини нашим планам сприяють.

Тому до кожної із рисок є свої афоризми, які, з одного боку є своєрідним «діагнозом» даного етапу ситуації, а з іншого – в цих афоризмах пропонуються певні доцільні способи поведінки відповідно до стандартної траєкторії розвитку тієї чи іншої ситуації.

Лаконічність та образність тексту «Книги Змін», наявність графічної та текстової частини призвели до того, що ще в сиву давнину вона стала незрозумілою і самим китайцям, тому потребувала постійного коментування відповідно до вимог та історичних викликів тієї чи іншої епохи.

Однак такі традиційні коментарі потребують інших адаптивних текстів вже для нас з вами, бо іцзиністична традиція зі своїм вченням «про символи та числа», що використовує незвичні для нас види холістичних логік, малоінформативна для сприйняття як на наш звиклий до формальної логіки західний розум без тривалого інтелектуального контакту з такого роду текстами.

Зміст афоризмів є важко зрозумілим також з точки зору звичних для нашого сприйняття мовних конструкцій, тому для поглиблення розуміння потребується застосування образного, контекстного мислення, при цьому час та місце, психічний стан у кожний даний конкретний момент часу також має значення.

Тобто, виходить, що наше тлумачення однієї й тієї ж гексаграми сьогодні і завтра може різнитися, що, зрештою, природно, адже ми самі сьогодні вже інші, ніж вчора.

На цих міркуваннях вже зупинімося в представленні «Книги Змін», та перейдімо безпосередньо до теми нашої статті.

Врешті сказаного достатньо, щоб не зупинятися детальніше на архітектоніці тексту «Книги», бо нас цікавить з неї лише одна гексаграма: №6 «СУН»//«Тяжба», яка й надає рекомендації оптимальної поведінки в ситуації будь-якого конфлікту, в тому числі й у ситуації судового спору.

 

Ось як виглядає наша гексаграма:

 

 

 

ТЯЖБА

ТРИГРАМИ

6

--------------------------

 

ЦЯНЬ (НЕБО)

5

--------------------------

4

--------------------------

3

-------             ---------

 

КАНЬ (ВОДА)

(НЕБЕЗПЕКА)

2

--------------------------

1

-------            ----------

 

 

Загальний афоризм до гексаграми «СУН»//«ТЯЖБА» (за інтерпретацією Б. Віноґродского) звучить так:

 

Тяжба, наявність довіри. Непрохідність. Обережність – до щастя. Дійдеш до завершення – нещастя. Корисно зустрітися з великою людиною. Немає користі у переправі через велику ріку.

 

Отже, ми із вами теоретично входимо у дослідження ситуації «ТЯЖБИ».

Коли ми з вами вже перебуваємо в ситуації «ТЯЖБИ», Книга спочатку дає нам загальні характеристики цієї ситуації – це свого роду діагноз точки де ми зараз знаходимося.

Мить входження в ситуацію завжди є важливою з огляду на те, що кожна ситуація, як ми вище натякали, згідно з «Книгою Змін», вимагає власних логік оптимальних дій.

Є Ви, клієнт, люди, що волею судьби стали опонентами, і все це створює своєрідний «ландшафт» ситуації «ТЯЖБИ».

«ТЯЖБА», ситуація судового спору, це ситуація зіткнення інтересів сторін, які їх усвідомлюють як такі, що можуть бути реалізовані лише у спосіб визначення за допомогою компетентного органу державної влади, сила якого визнається обома сторонами, єдино прийнятної для них поведінки противної сторони.

Спір є елементом судьби вашого клієнта, і найбільш імовірно, наслідком його попередніх дій.

Після укладення угоди з клієнтом цей спір стає також елементом і нашої професійної судьби.

Тому перше, що за рекомендаціями «Книги Змін» від нас вимагається, навіть, якщо це й звучить парадоксально, це довіритися тому візерункові обставин, що нас оточують – це дасть змогу нам оцінити як існуючі загрози, так і свої подальші можливості у даній ситуації.

Відчуття довіри важливе в цій ситуації і з інших міркувань: довіра клієнта до вас, а ваша до клієнта є запорукою того, що всі неочікувані труднощі протікання в часі майбутнього судового спору будуть переживатися разом із розумінням того, що за даних конкретних обставин зроблене все можливе у кожній конкретній ситуації для уникнення цих труднощів.

Обмін інформацією, що стосується спору, має бути якнайбільш повний.

Крім того, рекомендації довіри натякають, що варто детально продумати план своїх дій і за найпершої можливості спробувати знайти компроміс.

Далі в «Книзі» констатується така характеристика ситуації в якій ми перебуваємо як «Непрохідність».

Це може бути нами осмислено як потреба скоригувати клієнтами свої найближчі плани щодо темпу життя, через те, що він знаходиться у ситуації, що впливатиме на його здатність втілювати нові великі проекти.

Спір, з очевидністю, це певна перешкода на життєвому шляху клієнта, що і є «Непрохідністю». Перешкода, що заважає сконцентруватися на вирішенні інших життєвих завдань. Тому як будь-яка перешкода, спір вимагає зупинки, та прикладення зусиль і часу для її нейтралізації.

Рекомендація «Обережність – до щастя» видається в ситуації спору очевидною; однак життя дає нам достатньо прикладів того, коли в емоційно напружені хвилини очевидні істини забуваються нами перш за все.

Тому з цих міркувань така рекомендація Книги є явно не зайвою, а з огляду на те, що ми перебуваємо у конфліктній ситуації, волевиявлення обережності повинна бути особливо продуманим.

До того ж ситуація спору навіть з точки здорового глузду дійсно вимагає обережності, попереднього обмірковування, зважування шансів, та розуміння, що дорога не буде короткою. Такий підхід буде запорукою усвідомлення можливих шляхів гармонійного виходу з ситуації, однак ми повинні розуміти, що без втрат зі спору не вийти.

Бо далі читаємо: «Дійдеш до завершення – нещастя».

Ця частина рекомендацій може бути осмислена у такий спосіб: ми повинні поміркувати над тим, що образ оптимального вирішення ситуації, який ми малюємо у своїй уяві на даний момент як доречний для нас результат вирішення конфлікту, навряд чи можна буде втілити в життя в ідеальному вигляді – у спорі є й інші учасники; є і випадковості, що впливатимуть на наші можливості у цій ситуації; тому результатом найімовірніше буде щось таке, що ми навіть не очікуватимемо.

Можна ж на цю рекомендацію подивитися і з такої точки зору: чим довше розвиватиметься спір, тим більш затятими стають його учасники, тим більше втрат і витрат вони мають, тому в цьому контексті зрозумілими є попередження, що дійти в спорі до завершення, то отримати нещастя.

Саме слово «нещастя» варто розуміти не у контексті звичної нам християнської традиції: в контексті смислів Книги це швидше певне некомфортне, негармонійне переживання життя протягом певного проміжку часу.

Далі Книга нам рекомендує, що «Корисно зустрітися з великою людиною» і це в даній ситуації вельми розумно, якщо над цією рекомендацією поміркувати спокійно.

Адже дві сторони в ситуації спору мають дві різні, більше того – протилежні, картини світу, а отже навряд чи зможуть досягнути компромісу без сторонньої допомоги. Кожна із сторін емоційно тримається за свою уявну вигоду, що з часом призводить лише до ще більших втрат та витрат.

Тому потрібен хтось третій, хто не затягнутий емоційно в ситуацію і зможе допомогти сторонам з меншими втратами з неї вийти та повернутися до звичного способу проживання потоку життя.

В тексті цей третій названий «великою людиною», при цьому від його участі прогнозується користь.

Таким третім може бути, в контексті нашого тлумачення, наприклад, юрист який надає правову допомогу й за такого розуміння виступає не просто людиною знавцем законів та способів їх застосування, а перш за все як радник.

Ми також прямо можемо інтерпретувати цю особу як суддю, який вирішує спір.

Далі текст застерігає, що «Немає користі у переправі через велику ріку».

Це словосполучення одне із стереотипних у «Книзі Змін», що зустрічається в афоризмах до багатьох інших гексаграм та яке може бути прокоментоване як рекомендація утриматися від діяльності, яка пов’язана з ризиком чи небезпекою, та має для вас важливе значення.

Адже в давнину при тодішньому розвитку транспортних засобів «переправа через велику ріку» дійсно була дуже небезпечною, ризикованою для життя справою. В цей час людина була досить вразливою, бо така переправа була часом, коли вона віддавала себе в руки невідомості: раптовий вітер, паводок, підступність перевізника могли б призвести до непередбачуваних наслідків.

Ця рекомендація також видається дуже доцільною: коли ми знаходимося у ситуації судового спору, ми вимушені відволікати на нього час, ресурси; ми знаходимося у ситуації невизначеності щодо нашого майбутнього, тому часто вважаємо за краще відкласти важливі проекти до часу, коли ситуація проясниться.

Необхідно усвідомлювати, що як свідчить досвід, вперті спроби довести конфлікт до виграшу за допомогою сили можуть наразитися на ще більшу силу, а сподівання близької перемоги обернеться виснаженням ресурсів та втратами.

Ці рекомендації, однак, не закликають лише до пасивності, а тільки до продуманої обережності та виважених дій в ситуації спору.

Адже у спорі дві сторони і якщо спір вже виник, то необхідно займати активну позицію, рухатися за потоком подій, однак всіма силами прагнути досягнути компромісу.

Отже, так можна прокоментувати загальні рекомендації «Книги Змін» щодо оптимальних дій в ситуації судового спору.

Крім того, як вже згадувалося, до кожної із рисок, як образного відображення розвитку ситуації судового спору у часі, «Книга Змін» також дає свої рекомендації.

Якщо ми б повністю навели їх, це суттєво б ускладнило сприйняття нашого тексту, тому ми визнали за доцільне скористатися адаптацією цих афоризмів, здійсненою у одній із своїх публікацій відомим російським дослідником «Книги Змін» Б.Б. Віноґродскім, який переклав для нас сучаснішим звучанням традиційні образні рекомендації для рисок гексаграми «Тяжба» у наступних шести судженнях:

 

1. Не можна триматися за свою вигоду;

2. Перш ніж розпочати діяти – обміркуй свій план, прагни за можливості владнати конфлікт;

3. Якнайшвидше та розумно вирішуй конфлікт, не затягуй його.

4. Прагни дивитися на все, що відбувається очима противника, не тисни, проявляй гнучкість;

5. «Знання достатнього і є щастям» – кажуть китайці. Не варто пробувати вирішувати конфлікт силою.

6. Якщо конфлікт вже виник, слідуй за природним розвитком подій, всіма силами старайся досягнути доброго результату та вирішити суперечності мирним шляхом.

 

Водночас ми розуміємо, що юрист у ситуації судового спору обмежений бажаннями клієнта і не завжди може запропонувати скористатися компромісним варіантом, адже клієнт в такому випадку може сприйняти це як недооцінку справедливості його позиції, чи сумнів юриста у власних силах.

Все ж варто прагнути не загострювати конфлікт, адже тимчасова перемога ніколи не дає гарантії того, що конфлікт не розгориться з новою силою, коли нібито переможений противник через певний проміжок часу отримає ситуативну перевагу чи зовнішню підтримку та можливість помститися.

Судовий спір може ініціювати як наш клієнт, переконаність якого у власній правоті та аналіз ситуації у емоційно забарвлений спосіб, у даний конкретний момент, просто не дає змоги йому побачити якісь альтернативні варіанти вирішення тимчасових суперечностей із партнером.

Якщо на цьому етапі він звернеться за консультацією до юриста, то в контексті наших міркувань можливо доцільніше запропонувати якісь альтернативні варіанти виходу із ситуації, яка клієнтом бачиться настільки однозначно.

Однак, нашого клієнта у ситуацію судового спору можуть втягнути і поза його волею, тоді наведені міркування, можливо, дадуть поживу до роздумів для формування ефективніших життєвих (із врахуванням юридичних аспектів) стратегій для виведення клієнта із ситуації спору з мінімальними втратами та максимальним виграшем.

Хоча активна фаза спору колись і закінчується, деякі люди у разі програшу керуються афганським прислів’ям: «якщо для помсти буде необхідно навіть сто років, то це не занадто довго». 

Тому якщо врахувати, що в канонічному порядку розташування гексаграм після гексаграми «ТЯЖБА» розташована гексаграма «ВІЙСЬКО», то наведені вище рекомендації, можливо, не здаватимуться такими аж несучасними.

Що ж, у цьому випадку потрібно зробити те, що в наших силах, щоб якнайкраще захистити інтереси того, кого ми представляємо, щоб клієнт вийшов із мінімальними втратами із ситуації «Тяжби», і тоді, можливо,  йому вдасться уникнути і ситуації «ШИ»//«Війська», 7-ї гексаграми Китайської «Книги Змін»…

 

Джерела:

 

  1. Чжоу Цзунхуа. Дао И – Цзина. Пер. с англ. – К.: «София», Ltd., 1996. – 368с.;
  2. И цзин – Чжоу И. Система Перемен – Циклические Перемены/ Пер. с. кит. Б.Б. Виногродского/ Сост. В.Б. Курносовой – М.: Изд-во «Северный ковш», 1999. – 528 с., ил.;
  3. Виногродский Б.Б. Книга перемен: технология принятия решений. – М.: Профит Стайл, 2008. – 432с.