Олена Кібенко. Дмитро Житченко. Репортаж про зустріч членів Харьківського регіонального відділення Ассоціації правників України з відомим адвокатом Ярославом Зейканом

16 червня 2012 року у Харкові відбулася зустріч членів Харківського регіонального відділення Асоціації юристів України з відомим українським адвокатом Ярославом Зейканом.

Ярослав Зейкан, , старший партнер адвокатського об’єднання «Зейкан, Попович, Голуб і партнери»,  працює адвокатом з 1994 року. З 1973 року працював юрисконсультом, арбітром, серктерам міської ради, суддею. З  2002 року поєднує адвокатську діяльність з викладанням в Академії адвокатури України в м. Києві (кримінальний процес, школа адвокатської майстерності). Брав участь як захисник у резонансних справах, як справа по обвинуваченню Юлії Тимошенко (2001 р.), Олександра Тимошенко (2001 р.), Аленіна, Фальковича, Цубери, справа про Скнилівську трагедію у Львові та деякі інші.

Пан Зейкан є також відомим публіцистом, автором численних публікацій, зокрема статей  у журналах «Советское государство и право», «Право України», «Юридична газета», «Юридическая практика», «Закон і бізнес», Вісник Верховного Суду України, «Судова апеляція»; монографій, з-поміж яких основними є «Захист прав та інтересів в арбітражному суді», «Захист у господарській справі», «Захист у цивільній справі», «Захист у кримінальній справі», «Адвокат: навички професії», а також «Адвокат у кримінальному судочинстві. Незаконна діяльність адвокатів».

Головною темою обговорення стали норми нового Кримінального процесуального кодексу України та їх застосування в практичній діяльності. Ярослав Зейкан розповів учасникам зустрічі про особливості нового КПК і його позитивні та негативні аспекти, спираючись на приклади з власної адвокатської практики.

Серед недолків  нового КПК пан Зейкан назвав відсутність чітко задекларованого права обвинуваченого (підсудного) в будь-який момент давати пояснення на стадії судового слідства, що передбачено діючим КПК. Адвокат пояснив, що існує багато тактик ведення процесу, зокрема,: 1) коли підсудний надає пояснення на останньому етапі процесу; 2) коли підсудний надає пояснення протягом усього процесу, після допиту кожного свідка, спростовуючи його свідчення. На думку адвоката остання тактика є доцільною для використання у тому випадку, коли підсудний є дуже добре підготованим до процесу, більш того він має бути добрим спеціалістом (якщо йдеться про економічні злочини), добре орієнтуватися у тих питаннях, з яких  виступають учасники процесу. Такий підсудний може дуже добре «збити ритм, заданий прокурором», зламати ту картинку, яку малює обвинувачення за допомогою свідків. Але слід пам’ятати, що у будь-який момент є ризик перетворення клієнта-підсудного на свого ж «найбільшого ворога» у процесі,  оскільки він не завжди здатен розуміти юридичні наслідки того, що говорить на процесі, тому потрібно дуже добре працювати з клієнтом, готуючи його до такої активної ролі.

Значні ризики Ярослав Зейкан вбачає у положеннях КПК, які дозволяють «правоохоронцям діяти»після реєстрації заяви про злочин. Така заява може подаватись без будь-яких підстав, не супроводжуватися доказами, а проти людини вже будуть вживатися слідчі дії , застосовуватися негласні методи збирання інформації, тобто людина вже відчуватиме наслідки кримінального переслідування. І найбільш небезпечний момент у цьому це те, що реєстрація заяви не підлягає оскарженню. Адвокат говорить, що на допомогу у такій ситуації можуть прийти  норми  КПК, які передбачають право оскарження до суду бездіяльності слідчого, прокурора. Тобто, до суду може бути подана скарга на бездіяльність прокурора, який не закриває справу, в якій немає складу злочину. Ярослав Зейкан навів статистику, яка на його думку, змусить прокурорів та суддів закривати справи –  за останніми даними в Україні щороку подавалося більше 3 млн. заяв про злочин, але на їх підставі порушувалися біля 500 тис. справ. Відповідно до норм КПК тепер за кожною такою заявою порушуватиметься справа. За наявності такого потоку справ,  правоохоронні органи будуть вимушені закривати значну їх частину.

Ярослав Зейкан висловив побажання більш активно використовувати можливість звернення до Європейського суду з захисту прав людини. Він звернув увагу, що в Харкові працює відома Харківська правозахисна група, яка має дуже добрі практичні результати. І до них можна звертатися за порадою. Він зауважив, що процес подання та розгляду скарги не є складним, але вимагає знання мов, оскільки незважаючи на те, що сама заява може подаватись й українською мовою, подальше листування здійснюється іноземною. Позитивним є і той момент, що не потрібно їздити до Страсбургу для участи в процесі. Це фактично відкриває можливість представлення клієнта у суді навіть для невеличких юридичних фірм чи приватно практикуючих  адвокатів.

Пан Зейкан також  закликав до користування  правом, передбаченим ст. 20 КПК – давати письмові пояснення до обвинувального акту, тобто складати так званий «захисний акт».

Ярослав Зейкан наводив дуже цікаві приклади зі своєї практики, зокрема зі справ щодо захисту честі й гідності сина Романа Шухевича, захисту Юлії Тимошенко та інших посадових осіб у справі ЄЕСУ.

Відомий адвокат надав декілька порад щодо виступу на процесах – «думати як філософ, а говорити як простолюдин», складення документів – структурувати документ, не писати довгими реченнями та «періодами, як Лєв Толстой», у абзаці має бути не більше 5 рядків.

Адвокат зазначив, що потрібно дуже обережно ставитися до визнання підзахисним своєї вини, сьогодні вже відомо багато випадків, коли злочин організований таким чином, що  у людини виникає враження, що саме вона скоїла цей злочин, але це не відповідає дійсності. Ярослав Зейкан навів приклад, коли його клієнт був впевнений, що він вбив людину на полюванні і визнав свою вину,  але після проведення низки експертиз було встановлено, що ця людина не могла скоїти той злочин, у якому зізналася.

Ярослав Зейкан зазначив, що бачить справжню і велику безпеку для демократичних засад суспільства у легітимізації у КПК «негласних методів».

Адвокат також стисло зупинився на угодах про визнання вини (якщо немає потерпілого), або угодах з потерпілими, звернувши увагу на те, що угода не може передбачати зняття статей. Тому,  якщо обвинувачуваний згоден укласти угоду, але не визнає себе винним у вчиненні певних злочинів, то треба домовлятися про «перепред’явлення» обвинувачення вже без відповідних статей.

На прохання учасників круглого столу Ярослав Зейкан проаналізував стратегію захисту за справою Юлії Тимошенко, описав, які на його думку помилки були припущені адвокатами екс-прем’єрки, та визначив, яким чином він побудував би роботу адвокатської команди та стратегію захисту.

Наприкінці пан Зейкан зупинився на правилах застосування відомої ще з радянських часів системи  протидії слідчим «ПЛОД», суттю якої є суцільний контроль за інформацією, яка надається слідству. Такий контроль має будуватися на принципах:

«П» - протокол (все має бути зафіксовано в протоколі),

«Л» - «лічноє» (не потрібно відповідати на питання особистого характеру),

«О» - «отношеніє» (потрібно кожного разу розуміти, чи має запитання відношення до справи, на запитання, які не мають відношення до справі відповіді не надаються),

«Д» - «допустимість» (чи допустимим є питання у цьому контексті).